Юридические услуги

Юрадреса

Юридические адреса

Юридические адреса в Киеве и области Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области.



Публикации

Национальные нюансы развода с иностранцем

Национальные нюансы развода с иностранцем Что же касается процесса расторжения брака с участием граждан другой страны, то Украина имеет огромное количество договоров ...

Отзывы о юристах в каталоге

Отзывы о юристах в каталоге Отзывы про адвокатов, комментарии бывших клиентов помогают выбрать наиболее достойного защитника, а разбивка по городам помогает ...

Право расторгнуть брак между иностранцами ...

Право расторгнуть брак между иностранцами в Украине Довольно любопытный факт - в некоторых странах мира запрещено обращение своих граждан в судебные органы, если он постоянно ...



Новости

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился .

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился жизнью Прокуратурой города Киева начато уголовное производство по факту умышленного убийства милиционера, произошедшего накануне в одном из финучреждений Голосеевского района. Об этом сообщает пресс-служба ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують безпеку на головній вулиці міста Щодня сотні людей виходять на головну вулицю міста Миколаєва, щоб приємно провести час, зустрітися з друзями або просто прогулятися й полюбуватися головною ялинкою Миколаївщини. Погода та наслідки ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу Магнитского» Европейский суд по правам человека в Страсбурге уведомил власти РФ о двух жалобах по делу скончавшегося в столичном СИЗО аудитора фонда Hermitage Capital Сергея Магнитского, направив свои вопросы, ...

Паперовий «фундамент» недобрих справ

Паперовий «фундамент» недобрих справ

Процес реєстрації прав власності на нерухомість потребує вдосконалення

Я дістала пожовклі від часу документи на своє обійстя. Бланки, відомості до яких вносили ще на друкарській машинці, — тепер це раритет. Круглі печатки, синє чорнило. Одне слово, минуле століття. Майнула думка, що варто переоформити приватизаційні документи на житло. І вже наступного дня підпирала стіни у споруді, відведеній Держреєстру в Луганську. За «гербовий» папір, як з’ясувалося, треба заплатити 120 гривень плюс 119 гривень державного мита. Якщо ж у власності перебуває квартира, яка належить у рівних частинах членам вашої родини в кількості чотирьох осіб, для реєстрації права власності необхідно заплатити: 119,00 х 4 +120,00 х 4 = 956 гривень + послуги банку.

Нововведення — на користь людей

Але в обласному управлінні юстиції запевнили, якщо житло свого часу вже було приватизоване, і, якщо людина просто хоче отримати витяг із Держреєстру, вона не повинна сплачувати держмито. В обл?держ?адміністрації довелося побачити цікавий документ на ім’я голови. «Завдяки впровадженню реформи системи державної реєстрації прав на нерухомість, на сьогоднішній день виявляються непоодинокі факти укладання угод купівлі-продажу побудованих об’єктів нерухомості за ціною в кілька разів менше фактичної, за умови надання нотаріусу неактуального технічного паспорта, реєстрації права власності неіснуючих об’єк?тів нерухомості, внесення до Реєстру прав недостовірних даних», — йдеться в зверненні начальника комунального підприємства БТІ Луганська Володимира Корнієнка.

Тобто у БТІ вважають новий порядок реєстрації прав власності на нерухомість недосконалим й хочуть, щоб про це дізнався Президент України. А в Головному управлінні юстиції Луганської області навпаки — раді нововведенню.

Тож сприйняття представників двох структур — кардинально різне. Щоб розставити крапки над «і», вирішила вислухати аргументи обох сторін. Начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції в Луганській області Еліна Стельмах зазначила, що на сьогодні в області на реєстрацію речових прав прийнято до розгляду 53369 заяв. За відсотком їхнього розгляду область увійшла в четвірку кращих: фактично немає заяв, які залишилися без розгляду. Водночас жодної скарги на роботу Реєстраційної служби за ці півроку не отримано.

Еліна СТЕЛЬМАХ, начальник Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Луганській області

— Чи можна стверджувати, що від нововведень виграли пересічні громадяни?

— Слід урахувати, що зміни проведено для зосередження інформації у державній структурі. У жодній європейській країні немає такого, щоб реєстрацію речових прав на нерухомість усіх жителів країни здійснювало лише одне комунальне підприємство.

— Чи існує нині єдиний реєстр житла?

— Ні, і ми теж відзначаємо цей недолік ситуації. Так, технічну інвентаризацію нині проводять особи, які отримали спеціальний сертифікат. І вони не передають дані до БТІ. Як такої єдиної бази інвентаризації житла немає.

І тут ми підтримуємо пропозиції щодо того, аби розгляд заяв прав на нерухоме майно проводився лише за умови надання актуального технічного паспорта. Тоді можна буде відстежувати всі зміни, які сталися з житлом.

— На адресу Державної реєстраційної служби в Луганській області висунуто звинувачення про те, ніби в деяких випадках реєстр наповнюється даними, які не відповідають дійсності.

— У листі БТІ про факти внесення недостовірних даних до Держреєстру йдеться про випадки із практики приватних нотаріусів. З цими фактами ми розібралися.

Щоб реєстр заповнювався доброякісної інформацією, БТІ має надавати наявну там інформацію у відповідь на наші запити. Органи БТІ законодавець зобов’язав таку інформацію надавати протягом трьох днів безплатно. Однак вісім БТІ з 29, які існують на території Луганської області, відмовляються виконувати цю роботу як годиться, зокрема БТІ Луганська.

Нам довелося навіть звернутися до прокуратури із проханням надати правову оцінку ситуації, що склалася.

— Хто нині контролює достовірність відомостей, відображених у Держреєстрі?

— Приватні та державні нотаріуси наділені такими самими функціями, як і державні реєстратори, мають власний доступ до реєстру. Кожен реєстратор — це самостійна процесуальна особа, у законі прописано її відповідальність.

Діяльність приватних нотаріусів контролює відділ нотаріату Головного управління юстиції у Луганській області. Постійного співробітника, у функції якого б входило відстежувати, щоб недостовірні дані не надходили до Держреєстру, немає. Такі перевірки можуть бути організовані в разі надходження конкретних скарг або під час запланованих перевірок.

— Якщо вже означено проблему, які пропозиції щодо її розв’язання надходили від управління юстиції органам влади?

— Колізії процесу наповнення відомостями Держреєстру нині здебільшого пояснюються тим, що не напрацьовано ситуацію з технічними паспортами на житло й тим, що Реєстраційна служба не бачить документів, які перебувають в архіві БТІ.

Отже, на наш погляд, слід законодавчо об∂рунтувати необхідність актуальних технічних паспортів перед реєстрацією або відчуженням нерухомого майна. Потрібно домогтися, щоб БТІ в режимі он-лайн або друкованими даними підтверджувало відомості, накопичені в його архіві.

Мабуть, є сенс розглянути пільги для малозабезпечених громадян під час внесення даних до Держреєстру, бо це запорука наповнення реєстру реальною інформацією. Але загалом ці питання в компетенції Верховної Ради України.

Із точністю до навпаки?

А ось оцінка ситуації начальника комунального підприємства БТІ Луганська Володимира Корнієнка різниться від тієї, яку змалювала представник Мін’юсту: «Коли цю реформу планували впроваджувати, я був на засіданні Верховної Ради. Перший заступник міністра Інна Ємельянова тоді сказала, що завдяки реформі послуги надаватимуть швидше, дешевше і якісніше. І не потрібно фінансування з бюджету. Виявилося, усе з точністю до навпаки.

Так, на останньому пленарному тижні роботи ВР України ухвалила поправки до Держбюджету і додатково близько 350 мільйонів гривень надала на розвиток Реєстраційної служби. Та треба врахувати, що й на перше півріччя вже було надано 150 мільйонів гривень. Тож виходить, що загалом уже півмільярда зароблених народом грошей пішло на цю структуру.

Щодо швидкості виготовлення документів, то у Законі «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» залишили термін виконання 14 днів. Тобто так само, як у БТІ. А вартість послуг для людей не знизилась, а зросла.

Володимир КОРНІЄНКО, начальник БТІ Луганська

— То хто виграв від цієї реформи?

— ДП «Інформцентр» Мін’юсту став заробляти більше в рази. А ось наше підприємство зазнає збитків, змушене скоротити штат удвічі. А через те, що співробітники стали на облік у центр зайнятості, їм треба виплачувати допомогу з безробіття з держбюджету, хоч торік БТІ було найприбутковішим із комунальних підприємств міста. За 2012 рік ми сплатили майже 7 мільйонів гривень податків до бюджетів усіх рівнів і до Пенсійного фонду.

Та навіть не це важливо. БТІ — служба місцевих органів влади, й ми повинні вести контроль і облік житлового та нежитлового фонду місцевої громади. А нині місцевому самоврядуванню залишили тільки відповідальність. Якщо будівля (житловий будинок) руйнується, то відповідають саме органи місцевого самоврядування. Але контролювати й ураховувати стан житла вони вже не можуть, бо ця функція разом із БТІ знищується.

— На підставі чого такий висновок?

— 28 грудня 2012 року міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства підписав наказ № 658 про затвердження Змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації. До речі, цей регуляторний акт був підготований та прийнятий з порушенням регламенту — без обов’язкового оприлюднення його проекту й відповідно без урахування суспільної думки, а також без узгодження зі спеціально уповноваженими на те органами.

Суттєвими змінами згідно з цим документом стало те, що технічну інвентаризацію дозволено виконувати не тільки комунальним підприємствам БТІ, як раніше, а «суб’єктам господарювання, у складі яких працюють один або більше виконавців робіт із технічної інвентаризації, які пройшли професійну атестацію в Мінрегіоні України». Однак ні цим наказом, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено порядку створення та ведення інвентаризаційних справ; належного їх зберігання в органах місцевого самоврядування. Тож де, у разі необхідності, шукати матеріали, які виготовив приватний підприємець, і яка передбачена відповідальність за неналежне виконання своїх обов’язків, невідомо.

Так, загалом цю реформу не продумано, й до яких сумних наслідків вона може призвести, можна тільки здогадуватись. Як люди збережуть свою власність, коли її незабаром уже не можна буде ідентифікувати? У кого просити консультації та поради, коли ведення єдиного архівного фонду інвентаризаційних справ не передбачено, а відповідальність приватних інвентаризаторів законодавством не прописана?

— Чи згодні з вашими висновками колеги?

— Так, колеги з різних країв України б’ють на сполох. Представники БТІ подали до суду 15 позовів на наказ Мін’юсту та Мінрегіону. Львівська обласна рада затвердила рішення про тимчасове положення з технічної інвентаризації та реєстрації речових прав на нерухомість.

— Які ваші пропозиції щодо того, як виправити ситуацію?

— На наш погляд, проблему можна розв’язати, не вносячи змін до чинних законів України. Потрібно внести зміни лише до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22. 06. 2011 р. № 703, вказавши в ньому необхідність обов’язкового обстеження об’єкта нерухомості під час зміни власника, а також доповнивши встановлений перелік документів, необхідних для реєстрації прав власності, технічним паспортом на об’єкт нерухомості, термін видачі якого не перевищує трьох місяців.

Крім цього, для зниження фінансового тиску на громадян вважаємо за потрібне скасувати наказ Міністерства юстиції, яким установлено розмір плати 68,00 гривень за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (звертаємо увагу, що під час посвідчення кожного правочину нотаріус здійснює не менш 10 таких пошуків), а також встановити, що бланк про реєстрацію права власності, вартість якого становить 120,00 гривень, можна формувати та видавати в одному примірнику незалежно від кількості зазначених у ньому співвласників, а не окремо на кожного. Отримання ж таких витягів співвласниками вважаємо за доцільне закріпити як їхнє право, а не обов’язок.

Урядовий Кур'єр

Возможно, это Вам будет интересно: