Юридические услуги

Юрадреса

Юридические адреса

Юридические адреса в Киеве и области Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области.



Публикации

Национальные нюансы развода с иностранцем

Национальные нюансы развода с иностранцем Что же касается процесса расторжения брака с участием граждан другой страны, то Украина имеет огромное количество договоров ...

Отзывы о юристах в каталоге

Отзывы о юристах в каталоге Отзывы про адвокатов, комментарии бывших клиентов помогают выбрать наиболее достойного защитника, а разбивка по городам помогает ...

Право расторгнуть брак между иностранцами ...

Право расторгнуть брак между иностранцами в Украине Довольно любопытный факт - в некоторых странах мира запрещено обращение своих граждан в судебные органы, если он постоянно ...



Новости

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился .

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился жизнью Прокуратурой города Киева начато уголовное производство по факту умышленного убийства милиционера, произошедшего накануне в одном из финучреждений Голосеевского района. Об этом сообщает пресс-служба ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують безпеку на головній вулиці міста Щодня сотні людей виходять на головну вулицю міста Миколаєва, щоб приємно провести час, зустрітися з друзями або просто прогулятися й полюбуватися головною ялинкою Миколаївщини. Погода та наслідки ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу Магнитского» Европейский суд по правам человека в Страсбурге уведомил власти РФ о двух жалобах по делу скончавшегося в столичном СИЗО аудитора фонда Hermitage Capital Сергея Магнитского, направив свои вопросы, ...

Хабар вже не вважається чимось неетичним

Хабар вже не вважається чимось неетичним

На «спілкування» з контролюючими органами представник малого бізнесу закладає 30 тисяч гривень на рік

Федерація роботодавців України розробила національний реєстр контролюючих органів. За словами заступника голови федерації Олексія Мірошниченка, відтепер кожен підприємець може зайти на сайт reestr.fru.org.ua та безплатно отримати всю інформацію про ці органи — їхні повноваження, підстави, періодичність, тривалість, предмет перевірок, а також про документи, які підлягають перевірці, відповідальність суб’єктів господарювання. Останні мають можливість повідомити федерацію про неправомірні дії контролерів, заповнивши на сайті анкету, на яку організація обов’язково відреагує.

Ідея створення реєстру виникла після опитування бізнесменів, проведеного центром «Соціальний моніторинг» (на замовлення федерації). Так, у рейтингу бар’єрів, які заважають їм успішно розвивати справу, підприємці на перше місце поставили кількість та розмір податків, а на друге — число перевірок. Також вони вважають, що потрібно сформувати стабільне податкове законодавство, подолати корупцію, забезпечити доступ до дешевих кредитних ресурсів.

О. Мірошниченко зауважив, що федерація проаналізувала роботу контролюючих органів, визначила тих, функції яких дублюються. І нині напрацьовує законопроекти, котрі допоможуть усунути дублерів, скоротити повноваження контролерів і полегшити життя бізнесу. Цієї мети організація досягатиме за підтримки депутатів-підприємців, через участь у засіданнях уряду та парламентських комітетах, а також через звернення до суду.

За підрахунками експертів федерації, завдяки системним змінам у сфері дерегуляції державного контролю, підвищенню ефективності адміністрування податків і технічного регулювання, спрощенню дозвільної системи та сфери ліцензування ВВП щороку може зростати мінімум на 2 %.

Документи видаються контролерам тоннами

За підрахунками федерації, щороку на утримання органів, що здійснюють контрольно-наглядові функції, йде понад два десятки мільярдів гривень — а це кошти платників податків, у тому числі підприємців. Торік вони витримали 2 мільйони 70 тисяч перевірок, 1,2 мільйона — планові, решта(понад 40%) — позапланові. Останні, як констатує О. Мірошниченко, проводяться за бажанням чиновників. Сума накладених фінансових санкцій становила 3,3 мільярда гривень, водночас до бюджету стягнуто лише 990 мільйонів. Цікава цифра: середній розмір надходжень від однієї перевірки — 480 гривень, а власне на сам контрольний захід держава витрачає майже 12 тисяч. Тобто ніякого економічного ефекту. Середній мінімальний штраф становить 476 гривень, максимальний — 66,2 тисячі.

В Україні діють дев’ять контролюючих органів, які можуть перевірити кожного суб’єкта господарювання, каже він. На першому місці за кількістю візитів до платників податків пожежна служба, на другому — служба гірничого нагляду та промислової безпеки. У трійку лідерів потрапило й Міністерство доходів і зборів. Далі йдуть Пенсійний фонд, інспекція з питань праці, МВС, фонд соціального захисту інвалідів, органи служби безпеки та Генпрокуратури. На цю дев’ятку припадає 37% перевірок, проведених торік.

Станом на 1 квітня 2013 року в Україні діяло 70 контролюючих органів (список розміщений на сайті реєстру), 44 з яких можуть обмежити, призупинити чи зупинити діяльність суб’єкта господарювання без судового рішення. Торік таких випадків було 154,6 тисячі. Кожна третя перевірка Держгірпромнагляду закінчується зупинкою бізнесу, уточнює О. Мірошниченко. І це найвищий показник серед контролерів. Федерація підрахувала збитки від таких рішень для різних видів бізнесу починаючи від перукарського і закінчуючи видобутком корисних копалин. День простою (в середньому підприємства через такі рішення не працюють 45 робочих днів) коштує від 600 гривень до 30 мільйонів. Сумарні збитки торік сягали 27 мільярдів гривень.

О. Мірошниченко наголошує: підприємці потерпають від перевірок. Наприклад, за даними компанії «Нібулон» (м. Миколаїв), позаторік компанія витримала 440 перевірок, під час яких контролюючим органам видано 15 тонн документів. А торік контролери навідувались сюди вже 533 рази. Іноді доходить до абсурду. Так, у 2012-му на невелике підприємство «Вимал» (виробництво цегли, м. Чернігів) в один день прийшли п’ять представників перевіряючих органів.

Українські підприємці заздрять іноземним

Власник комплексу з розведення риби «Забір’я» (Київщина) Геннадій Руденко до переліку контролюючих органів, розміщеного на сайті реєстру, додав би місцеві ради всіх рівнів. Вони, за його словами, завжди затримують видачу дозвільних документів. Починаючи з 2007 року, жаліється він, комплекс постійно перевіряє прокуратура, сільгоспінспекція. Доводиться відкладати власні інвестпроекти щодо розширення виробництва. Бізнес втрачає час та кошти, і держава могла б мати до тисячі тонн приросту риби щороку. Керівництво країни має вплинути на ситуацію, яка склалася з перевірками, бо середній бізнес може почати вкладати кошти у проекти за кордоном. Крім того, в Україну не йтиме іноземний інвестор.

Президент Спілки перукарів Олексій Антонюк додає, що і малий бізнес поглядає, зокрема, у бік Чехії, Польщі, Прибалтики, де започатковувати справу легше і перевірок немає. О. Антонюк пропонує взагалі заборонити в Україні перевірки малого бізнесу як такого, що не впливає на життя людини, оскільки йдеться про сферу послуг. Натомість вважає за потрібне для підприємців ввести відповідальність за надання неякісної послуги, продаж несертифікованого чи контрабандного товару, а для чиновників — за зупинку діяльності суб’єкта господарювання. Він переконаний, що після послаблення контролю з’являться кошти на створення нових робочих місць, розвиток і зростуть відрахування у бюджет.

Генеральний директор компанії «Керамейя» (виробництво цегли і керамічної плитки, м. Суми) Іван Телющенко вважає, що в української держави немає інстинкту самозбереження. Не цінує вона підприємства, які залучають іноземні гроші у вітчизняну економіку (майже половина продукції компанії йде на експорт). Деяким контролерам, каже він, треба кланятись, щоб ті, перевіряючи, не заважали працювати. Деякі державні органи затримують видачу документів підприємцям, а за пришвидшення вимагають подвійну оплату. За такі імпровізації чиновників потрібно притягувати до відповідальності, в тому числі кримінальної.

А ще І. Телющенко не розуміє, чому «Керамейя» та інші цегельні заводи, де лише спалюється газ і глина перетворюється в цеглу, входить до першої категорії підприємств, залежних від екологічних служб, разом з хімічними підприємствами регіону. А отже, всі дозвільні документи, які по суті дають право на спалювання газу, потрібно отримувати не на місці, а в Мінекології у Києві.

Побори зменшилися

Геннадій Руденко наголошує, що хабарі в Україні вже не вважають чимось неетичним. Але він закликає своїх колег не платити поборів, як власне робить сам. Це складно, та він вважає, краще залучати юристів. Якщо хабарів не давати, то ситуація почне потроху змінюватися і, можливо, кількість контролюючих органів зменшиться. Тим представникам середнього бізнесу, які побори платять, уточнює Г. Руденко, за одну перевірку доводиться викладати 200—500 доларів. А якщо питання вирішується через суд, то хабарі виливаються в тисячі доларів. Щоправда, каже він, останнім часом побори зменшилися.

Урядовий Кур'єр

Возможно, это Вам будет интересно: