Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области. 
У той рік про Чорнобиль довідався увесь світ. Практично всіх жителів великих індустріальних міст, які виросли біля значущої електростанції, а також чисельних сіл, було евакуйовано на початку травня 1986 року. В Чорнобильській зоні залишилися лише ті, кого потім назвуть ліквідаторами наслідків цієї страшної катастрофи.
Тоді, у 86-му, співробітники ДАІ були «на передовій». Вони вступили у двобій з незнайомим «ворогом», яким виявився «мирний» атом. Летять роки, а вони продовжують нести нелегку службу в зоні радіоактивного забруднення.
Своїми спогадами ділиться «чорнобилець», ветеран Державтоінспекції Житомирщини, Микола Зима, до якого завітали колеги по-службі.
- Ця сумна сторінка нашої історії торкнулась і працівників ДАІ, — розповідає Микола, — вони безпосередньо брали участь в організації евакуації людей, їх розміщенні, здійснювали охорону 30-кілометрової зони, а також важливих народногосподарських об’єктів, магазинів, установ, особистого майна громадян.
На правоохоронців було покладено властиве цій службі завдання — вдень і вночі давати «зелену вулицю» транспорту з людьми, будівельними матеріалами, технікою та механізмами, який рухався до атомної електростанції для виконання спеціальних робіт щодо ліквідації наслідків аварії. Водночас треба було не допустити проникнення в небезпечну зону автотранспорту громадян, не задіяних у спеціальних роботах. З цією метою були виставлені загороджувальні пости ДАІ. Спочатку навколо міста Прип’яті, а потім і по периметру 10-ти та 30-ти кілометрових зон.
Після прийняття рішення про евакуацію населення з небезпечної зони треба було вже 27 квітня ввести у Прип’ять і через кілька годин швидко вивести 20-кілометрову колону автобусів, вантажівок з майном, тоді як назустріч, до атомної електростанції прямував потік транспортних засобів з людьми, технікою, матеріалами. Організувати такий рух було дуже непросто і рішення приймались нетрадиційні.
При всій напруженості служби, автоінспектори в Чорнобильській зоні зберігали тепло людського спілкування. Вони завжди підказували, де можна відпочити, заправити машину, як проїхати до місця призначення.
- Одним із проявів легковажності в Чорнобильській зоні, — згадує Микола Зима, — було керування транспортними засобами в нетверезому стані. Можливо, далися взнаки чутки, що нібито алкоголь, зокрема червоне вино, очищає кров від радіоактивного стронцію. Проте вживання спиртних напоїв, особливо коли воно стає поширеним, дуже легко переходить у зловживання — і далеко не всі могли провести між ними чітку межу.
Ще однією з причин аварійності була перевтома водіїв. Люди засинали за кермом. Тому працівники ДАІ звернулись до медиків за допомогою — посилити контроль за станом здоров’я водіїв перед виїздом на трасу.
Була й особлива праця, що становила і особливу небезпеку. Наприклад, у зоні нагромадилась величезна кількість кинутої з різних причин бездоглядної техніки. Працівникам ДАІ було доручено організувати для неї спеціальні кладовища, звести туди й підготувати весь транспорт до поховання.
Служба в Чорнобильській зоні була прикметна ще й тим, що неможливо було раз і назавжди налагодити механізм ліквідації аварії. Обстановка мінялася швидко і нерідко — несподівано. Тож від співробітників ДАІ повсякчас вимагалась готовність до будь-якого повороту подій, і щоразу треба було на це адекватно реагувати.
Сьогодні добре відомо, яка неймовірна в зоні була радіація. Ось іще чому, на відміну від людей, весь транспорт, який працював у зоні, залишився там на вічні часи. Багато тисяч «убитих» радіацією цілком працездатних машин і механізмів — вельми дорогий пам’ятник нашої трагедії та непідготовленості до приборкання породженого безвідповідальністю атомного викиду. Ніщо не може порівнюватись з ціною здоров’я та життя тих людей, хто не дав розгорітися ядерній пожежі.
ДАІ Житомирської області)