Юридические услуги

Юрадреса

Юридические адреса

Юридические адреса в Киеве и области Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области.



Публикации

Национальные нюансы развода с иностранцем

Национальные нюансы развода с иностранцем Что же касается процесса расторжения брака с участием граждан другой страны, то Украина имеет огромное количество договоров ...

Отзывы о юристах в каталоге

Отзывы о юристах в каталоге Отзывы про адвокатов, комментарии бывших клиентов помогают выбрать наиболее достойного защитника, а разбивка по городам помогает ...

Право расторгнуть брак между иностранцами ...

Право расторгнуть брак между иностранцами в Украине Довольно любопытный факт - в некоторых странах мира запрещено обращение своих граждан в судебные органы, если он постоянно ...



Новости

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился .

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился жизнью Прокуратурой города Киева начато уголовное производство по факту умышленного убийства милиционера, произошедшего накануне в одном из финучреждений Голосеевского района. Об этом сообщает пресс-служба ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують безпеку на головній вулиці міста Щодня сотні людей виходять на головну вулицю міста Миколаєва, щоб приємно провести час, зустрітися з друзями або просто прогулятися й полюбуватися головною ялинкою Миколаївщини. Погода та наслідки ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу Магнитского» Европейский суд по правам человека в Страсбурге уведомил власти РФ о двух жалобах по делу скончавшегося в столичном СИЗО аудитора фонда Hermitage Capital Сергея Магнитского, направив свои вопросы, ...

На що полює Цезарій XII

На що полює Цезарій XII

Творчість художника Цезарія Ганушкевича наснажує оптимізмом, на який ми багаті не завжди

Людмила ЯНОВСЬКА, Світлана СКРЯБІНА (фото), «Урядовий кур’єр»

Будинок художника Цезарія Ганушкевича на столичній Троєщині — біла ворона з-поміж київських багатоповерхівок, які дедалі частіше одна перед одною майже упритул. Немов боксери перед поєдинком, коли міряються поглядами, хто кого передивиться. Тільки в цих спортсменів оте «очі в очі» триває півтора десятка секунд, а наші помешкання втупилися вікнами у вікна на значно довше. Не кожна зірка знайде шпарину в таких архітектурних нетрях, щоб таємниче підморгнути нам з неба, а показати столичним дітям, як божественно випливає сонце на світанку й зникає увечері, — взагалі зась…

Перед висоткою Цезарія, дякувати Богові, не постала така сама. Збоку через дорогу поодинокі кущики верболозу на пісках за майже чверть століття розрослися густим гаєм і заховали в зелених хащах троєщинські озера від погляду на них згори. Тут не затулене урбаністикою, просторово вільне небо, його мальовничі схід сонця і захід та нескінченні варіації хмар щодня заводять у свої рами вікна квартири пана Цезарія на сьомому поверсі.

Постав хату із картин...

Сам художник, мисливець не з хортами, а з пензлями, полює на ті неповторні небесні видовища з балкона з 5-ї години, щоб не прогавити якусь кольорову цікавинку й переосмислити її на полотні. А заодно й помічає, як майже одночасно з птахами, що озвучують новий ранок, починають свої не схожі на чиїсь будні дивні комусь літні жінки й чоловіки, котрі не обходяться без щоденної зарядки, пробіжок та купання в озері навіть узимку, але перед цим щоразу прибирають накидане кимось довкола сміття, навіть домоглися в райдержадміністрації, що їм видають на це поліетиленові мішки.

Так само нестерпний до будь-якого безладу, навіть творчого, переважно властивого митцям, і пан Цезарій: в його майстерні, у меншій з двох кімнат квартири, чітко знають своє місце і картини, і тюбики фарб та олівці, він не стане до мольберта, якщо в цій злагоді речей щось порушене. Народжений 20 серпня 1953 року дванадцятим у селянській сім’ї в Яровій Слобідці на Хмельниччині, до ідеальної охайності й чистоти, якої дуже ретельно дотримувалася в оселі (при стількох дітях!) його мама Юзефа Антонівна, призвичаєний змалку.

Будинок неначе з небес на осінньому тлі

Але це не єдина суто людська риса, що виокремлює Цезарія Ганушкевича у братстві по пензлю. Якось сусідка переповіла йому свою розмову з незнайомкою в електричці. Та похвалилася, що дочка вийшла заміж, але «зять, на жаль, із художників, котрі нічого робити не вміють і не хочуть, а люблять усе красиве». Мій сусід, сказала їй у відповідь, теж художник, сам ремонтує квартиру, постійно щось теше на балконі, тоді як інших чоловіків у будинку жінки не допросяться збити ящичок для квітів.

Не треба комусь пояснювати, з якими щілинами, кривизною одвірків та шерехатістю дверей дістаються нам помешкання від будівельників. Але варто побачити, в яку досконалість перевтілив чиєсь професійне недбальство Цезарій Ганушкевич, котрий успадкував навички столяра від батька: одвірки немов витесані із суцільного дерева, двері гладенькі, як мармур.

Не тільки мистецтвом дивують творчі люди і Цезарія. З художником, кілька портретів з котрого він написав, познайомився на Андріївському узвозі, разом оформляли музей Великої Вітчизняної війни у райцентрі на Київщині. Якось приїхали на кіностудію Довженка, той чоловік попросив показати німецький кулемет. «Вам справжній чи макет?» — уточнила реквізитор. Подивився на справжній, щось накреслив собі в блокнот, повернувся додому і зробив для музею такий самий: вставляй кулі і стріляй… Після війни власноруч виготовляв фотоапарати, радіоприймачі. Знав Цезарій і колишнього режисера документального кіно, котрий у майстерні на столичній вулиці зварював з деталей, зібраних на смітниках, справжні джипи.

Портрет художника-Кулібіна

У 23 роки Цезарій Ганушкевич був дизайнером власного гардеробу: носив, наприклад, два светри одразу, бо так перекривалися дірки на їхніх рукавах: в одному — на правому лікті, в другому — на лівому. Тоді працював на будівництві електриком, споруджували у Києві корпус інституту, і на його зовнішній стіні він намалював оголену жінку. Аби зайвий раз подивитися на неї, студенти тягли тачки з будівельним сміттям навкруг новобудови, замість того, щоб провезти їх значно коротшим шляхом. Парторг інституту спитав, що це за «порнографія», і наказав усе зітерти. Автор відповів, що може лише «вдягнути» оголену, але «тканина» затратна. «Тут кличе виконроб і повідомляє, що мене хоче бачити ректор. Ну, думаю, точно посадять. Заходжу до кабінету, а ректор вітається зі мною як з поважною людиною і запитує: ви малювали? Молодець, каже, мені сподобалося. Хочете піти до нас художником? Поцікавився моєю зарплатою на будівництві. Я мав там 75 рублів, а сказав, що 120. Що ж, продовжує він, влаштуємо вас робітником НДІ (бо я був без вищої освіти), отримуватимете свої 120. Так я почав виконувати професійні обов’язки художника ще до того, як вступив до Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова на факультет книжкової графіки. Мені ще й дали кімнату в студентському гуртожитку, багато хто вважав, що я племінник ректора».

У нього є свої «фетиші»: не одну картину написав з мальовничого березового пеньочка, знайденого в Козельці на Чернігівщині, де збирав з дружиною гриби; з полотна на полотно кочували, своєрідно вплітаючись у нову композицію, виткана серветка й мамине рядно.

Має власні афоризми, один з них: пейзаж без хмари — що склад без тари… Красиві, характерні, несподівані хмари, «зловлені» з балкона, десь на природі, потім додає до пейзажів, у яких небо з’являється часто в останню чергу.

«Вранці йду на троєщинський луг, — розповідав нам Цезарій, — нариваю букет, вищий за мене, і щодня пру його додому. Сидять жінки на лавочці біля під’їзду: Боже, думають, як же любить чоловік жінку. Вони, звісно, не помиляються. Та художник носить квіти ще й тому, щоб їх зображувати, але я спочатку Ніні вручаю. Майже ніколи не писав натюрморт, коли складала його не дружина, бо тільки-но беруся за це сам, пропадає азарт до малювання. Знаєте, як я найкращі роботи написав? Коли Ніна сиділа поруч. У нас часто так буває. Вона щось вишиває, плете або читає, а я поряд за мольбертом. Можемо жодним словом не перекинутися, але це такий релакс, так обом добре».

Урядовий Кур'єр

Возможно, это Вам будет интересно: