Юридические услуги

Юрадреса

Юридические адреса

Юридические адреса в Киеве и области Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области.



Публикации

Национальные нюансы развода с иностранцем

Национальные нюансы развода с иностранцем Что же касается процесса расторжения брака с участием граждан другой страны, то Украина имеет огромное количество договоров ...

Отзывы о юристах в каталоге

Отзывы о юристах в каталоге Отзывы про адвокатов, комментарии бывших клиентов помогают выбрать наиболее достойного защитника, а разбивка по городам помогает ...

Право расторгнуть брак между иностранцами ...

Право расторгнуть брак между иностранцами в Украине Довольно любопытный факт - в некоторых странах мира запрещено обращение своих граждан в судебные органы, если он постоянно ...



Новости

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился .

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился жизнью Прокуратурой города Киева начато уголовное производство по факту умышленного убийства милиционера, произошедшего накануне в одном из финучреждений Голосеевского района. Об этом сообщает пресс-служба ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують безпеку на головній вулиці міста Щодня сотні людей виходять на головну вулицю міста Миколаєва, щоб приємно провести час, зустрітися з друзями або просто прогулятися й полюбуватися головною ялинкою Миколаївщини. Погода та наслідки ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу Магнитского» Европейский суд по правам человека в Страсбурге уведомил власти РФ о двух жалобах по делу скончавшегося в столичном СИЗО аудитора фонда Hermitage Capital Сергея Магнитского, направив свои вопросы, ...

Микола КОВІНЯ: «Піратство — і підробки, і порушення авторського права — прибутковіша справа, ніж навіть торгівля наркотиками»

Микола КОВІНЯ: «Піратство — і підробки, і порушення авторського права — прибутковіша справа,  ніж навіть торгівля наркотиками»Голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола КОВІНЯ

Інтелектуальна власність — така ж власність людини чи групи осіб, як і майнова, і її потрібно відповідно захищати від неправомірного використання, крадіжок чи недобросовісної конкуренції. Однак і самому треба бути чесним і не купувати піратську продукцію чи підробку, тим більше, коли її, як кажуть, видно неозброєним оком.

Про це йшлося під час «прямої лінії» «Урядового кур’єра» «Підробки та піратство атакують світ: чи відповідає міжнародним вимогам українське законодавство і чи готові українці бути чесними й купувати оригінальні продукти, не порушуючи авторського права». На запитання читачів відповідав голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола КОВІНЯ.

Цифровий «Хенд мейд» — дешево і сердито. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Чи покарають за скачане відео?

— Марина, м. Київ:

Миколо Вікторовичу, мабуть, ви бачили, що в Інтернеті нині багато пишуть про те, що в Росії планували начебто з 1 серпня позакривати інтернет-ресурси типу торрентів, з яких можна скачати піратську музику, піратські фільми… Як ви ставитесь до цього?

— Торренти — це форма обміну інформацією між комп’ютерами окремих користувачів. Питання — чи легально йде обмін цією інформацією, чи нелегально? Якщо ви по торренту передаєте відео зі своєї вечірки, тут немає ніякого порушення. А якщо на торренті розміщений фільм, який, наприклад, вийшов у прокат три години тому, — то це порушення авторського права. Такі факти потрібно відстежувати і карати порушників. До цього прагне увесь світ. І світ погоджується з тим, що інтелектуальна власність — це не гроші з повітря. Це результат значної, великої праці, а якщо ви використовуєте результати такої праці, то, відповідно, маєте платити.

Наприклад, у США, у ФРН на провайдерів покладено обов’язки відстежувати трафік, зокрема передачу такого відео, та аналізувати його. У ФРН в цій сфері діє досить жорсткий закон, за його порушення — дуже великі штрафи. У США — залежно від злочину: вони спочатку попереджають, за друге порушення накладають штраф, а за третє може бути навіть кримінальне покарання.

— І ще одне запитання. У мене є свій блог в Інтернеті. Я йду на зарубіжний сайт, беру там відеоролик чи фото, розміщене іноземними користувачами, і переношу його на свій сайт. Та власники сайту, побачивши це, починають мені пред’являти претензії: мовляв, я вкрала їхні фото, ролики, і навіть погрожують судом. Чи справді це крадіжка і чи громадяни іншої країни можуть втілити свої погрози?

— Звичайно, це крадіжка. І покарати справді можуть. Адже авторське право охороняється не лише національним законодавством. Є й міжнародні конвенції, до яких приєдналася і Україна. Згідно з ними авторське право виникає з моменту його створення. Воно не потребує обов’язкової реєстрації. Хоч відразу зроблю невеличкий акцент: наприклад, у США потрібно обов’язково здійснювати реєстрацію авторського права. Однак загалом таких країн, де обов’язкова реєстрація авторського права, у світі небагато. Більшість же країн, як і Україна, визнає авторське право без обов’язкової його реєстрації. Крім того, міжнародна конвенція передбачає, що авторське право не є територіальним правом, воно поширюється на весь світ. Тому розміщення інформації без дозволу її власників є злочином і в судовому порядку вас можуть притягти до відповідальності.

— Василь КОЗАК, м. Полтава:

— У Полтаві, на підходах до Центрального ринку, стоять переносні столики, на яких роками продають піратські диски із записами пісень, кінофільмів, мультиків… Мені здається, якби у тих, хто має контролювати дотримання законодавства з цього питання, було бажання це ліквідувати, то це можна було б зробити оперативно. На інтернет-сайтах повно найсвіжішої інформації, але дуже рідко знайдете посилання на її джерело. При бажанні виявити піратів можна елементарно. А щоб власники сайтів стежили за порядком у своїх господарствах, ці сайти після попередження треба закривати, забирати у власників ліцензії. Тому якщо ця проблема настільки актуальна, потрібно мобілізуватися і діяти, як це роблять у передових державах світу.

— Це дуже слушна порада, але хочу звернути вашу увагу, що описана проблема стосується навіть флагмана по боротьбі з піратством — США. Щодо рівня піратства в Інтернеті: якщо США та Україну пропорційно розділити на площу та густину населення, то побачимо, що в Україні рівень піратства значно нижчий, ніж у США. А рекомендація перетворити Україну на поліцейську країну — це дуже велика спокуса, щоб створити так звану цензуру. Щодо бажання… Ось приклад. З’явився, приміром, сайт у домені .ua, який належить Україні, але фізично сервер, на якому розміщується піратський контент, може знаходитись в будь-якій країні. Тому на нього ні Державна служба, ні правоохоронні органи не мають іншого впливу, окрім як звернутися до керівництва тієї держави, де розташовано сервер, з проханням посприяти нам у боротьбі з піратами. Тобто тут не все так просто.

Щодо тих вулиць вашого міста, де продаються піратські диски, ви можете звернутися зі скаргою до нас, Державної служби інтелектуальної власності України, а ми направимо з перевіркою нашого державного інспектора по Полтавській області.

— Нині порушення авторського права та суміжних прав в Україні найчастіше трапляються в Інтернеті. Як держава протидіє порушенням і чи ця діяльність ефективна?

— На сьогодні нашою службою за участі зацікавлених сторін, — а це провайдери, правовласники, бізнес-структури та міжнародні організації, такі як Європейська бізнес-асоціація, представництво Американської торговельної палати в Україні, посольство США в Україні, — обговорюється законопроект про захист авторського права в мережі Інтернет.

30 липня була онлайн-відеоконференція в посольстві США. Ми говорили з фахівцями офіса американського торговельного представника, який опікується питаннями інтелектуальної власності. Були присутні провідні фахівці американського патентного відомства, американського агентства з реєстрації авторського права, представник прокуратури, який відповідає за дотримання прав інтелектуальної власності у США. Ми обговорювали текст законопроекту про захист авторського права в мережі Інтернет. Філософія законодавства в Україні і наше бачення дещо відрізняються від бачення фахівців із США, тож нині йдеться про консолідацію зусиль, вироблення певних спільних механізмів із цього питання.

Дискутується: чи є діяльність з боротьби держави за захист авторських прав в Інтернеті ефективною. Це непросте питання, оскільки боротися в мережі Інтернет з піратством дуже важко внаслідок його глобальності, а правоохоронні органи зосереджені територіально. Тому є деякі розбіжності у підходах щодо захисту прав у різних державах. І тільки консолідуючи сили, роблячи якийсь наднаціональний закон, тобто конвенцію, міждержавні угоди, можна створювати ефективніші методи боротьби з піратством у Всесвітній павутині.

Хоча чимало робиться в цьому напрямку. Адже і закриваються сайти, які містять піратський контент, і йде активна взаємодія з правоохоронцями з інших держав… Наприклад, щодо файлообмінника Demonoid. mi, який був зареєстрований у Мексиці і містив піратський контент: наші правоохоронці спільно з колегами з Мексики провели серйозну роботу і таки закрили цей сервер.

— Світлана БОНДЯ, медсестра, м. Чернівці:

— Купуючи будь-яку річ — продукти, предмети повсякденного вжитку тощо, завжди хочу бути впевнена, що матиму оригінал, а не підробку. Але як мені, покупцю, слід діяти, щоб не помилитися під час вибору товару? На що звертати увагу?

— На сьогодні питання підробок актуальне, і справді, як не купити контрафактну продукцію, турбує більшість наших громадян. Оскільки піратство — і підробки, і порушення авторського права — є прибутковішою за рентабельністю справою, ніж навіть торгівля наркотичними засобами, то у декого виникає спокуса отримати нечесний прибуток. Та виробники, які мають добру репутацію, прагнуть убезпечити свого споживача. Як правило, на інтернет-ресурсі чи в певних брошурах повідомляють про захисні елементи, якими маркують свою продукцію відомі у світі компанії. Тож якщо ви хочете придбати оригінальну річ певного бренду, насамперед варто дослідити інформацію про неї. Я теж не хочу купувати підробки, отже стежу за оновленням інформації, за тим, яких заходів вживає виробник для захисту свого продукту. Мене більше хвилює, наприклад, фармацевтична продукція, оскільки тут через підробку можна навіть втратити здоров’я. Тому я віддаю перевагу тим продуктам, які маркуються голографічними елементами, бо їх підробляти недешево для піратів. Перш за все треба бути уважним і стежити за інформацією від виробника.

Гроші вкрав… словник

— Віктор ПОЛІЩУК, м. Житомир:

— Чи ведуться з іноземними власниками програмних продуктів переговори з метою переконати, що адаптовані до рівня життя в Україні ціни не лише сприятимуть зниженню рівня піратства, а й забезпечать вищий обсяг надходжень від реалізації прав на використання інтелектуальної власності? Адже при європейських цінах на програми може вирости не одне покоління користувачів, які вважатимуть за краще не купувати, а безкоштовно скачувати потрібні їм продукти, якість яких ніхто не гарантує?

— Звичайно, з іноземними правовласниками програмного комп’ютерного забезпечення ведуться переговори. Зокрема, там є й пункт про ціни. Так, під час переговорів з одним з гігантів у цій галузі ставиться питання: чому, наприклад, на офіційному веб-сайті у них ціни для України на 3 долари вищі, ніж для США на той самий продукт. Невже рівень життя в Україні вже вищий, ніж у США? Наразі представники цієї компанії гарантують, що для України найближчим часом значно зменшать ціну.

Інші правовласники придумали таку маркетингову стратегію: сам продукт продають дуже дешево — щоб відповідальність за порушення авторського права була дорожчою, ніж те програмне забезпечення. Але це більше стосується малого і середнього бізнесу. На жаль, іще не розроблена концепція заходів впливу на фізичних осіб.

Утім, згідно зі статистичним дослідженням, якщо людина купила хоча б один ліцензійний продукт, навіть задешево, вона більше не хоче купувати піратський, тому що він нестабільно працює, існує ризик крадіжки інформації з комп’ютера... В мене навіть є приклад. Одна особа поскаржилася в СБУ, що вона встановила неліцензійний словник, а оскільки в неї на комп’ютері були дані кредитних карток, вона залишилась без грошей. Тож чи варто було заощаджувати на словничку, який коштує в роздрібній мережі приблизно 100 гривень, щоб потім доводити банку, що вона не знімала цих грошей?

— Сергій ДЕМЧЕНКО, підприємець, м. Одеса:

— Може, варто було б державі замість того, щоб відстоювати авторські права західних корпорацій, подбати про максимальну доступність легального вітчизняного програмного забезпечення, в тому числі й створюючи національний софт для вільного доступу? Чому ми не можемо фінансувати за рахунок бюджету розробки, які міститимуть і захист авторів, і даватимуть дешеві продукти для українського споживача?

— Нині за кошти держбюджету розробляється немало продуктів інтелектуальної власності. Існує програма державної підтримки, наприклад, кіноіндустрії — це те, про що ви говорите: держава підтримує розвиток національного кіно. Також за державні кошти розробляється багато ІТ-продуктів для органів виконавчої влади.

Також, можливо, ви чули, що Міністерство доходів і зборів запропонувало ввести електронну звітність щодо розрахункових касових апаратів. Це програмне забезпечення було розроблене в Україні і реалізується виключно у нас, також має державну підтримку. І подібних прикладів чимало.

А щодо того, чи є сенс створювати українську операційну систему за державний кошт, — то, на мою думку, потрібно вивчати — це вигідно чи ні. От, наприклад, Google — глобальна корпорація — уже 5 років розробляє власну операційну систему. І вважає, що на цей час вона не готова вкладати більше ресурсів для її запуску.

— Але є приклад Лінукса, який був створений практично на громадських засадах. Та й у Китаї держава розробила задля власної безпеки свою операційну систему. Чим Україна в цьому плані гірша чи менш потужна?

— З метою забезпечення інформаційної безпеки на певних комп’ютерах існують програмні комплекси, про які можна з певною натяжкою сказати, що це вже операційна система. Але інше питання — чи є вона функціонально зручною, чи адаптується до більшості програмних продуктів, які створюються гігантами ІТ-індустрії. Адже створити операційну систему — це ще не все. Коли з’явився Лінукс, деякі оптимісти почали створювати програмні продукти, сумісні з ним, а далі — через те, що в цю справу не вкладалися кошти, не оптимізувалась операційна система, — розробники іншого програмного забезпечення під Лінукс перестали звертати на нього увагу. Я не хочу бути песимістом щодо Лінукса, оскільки й на моєму власному комп’ютері стоїть ця система. Зауважу лише, що це вже питання вибору і вподобань: для когось зручніший Лінукс, для когось — Майкрософт або інші програми.

— Олександр МАЛАХІН, м. Харків:

— Я підприємець, працюю з програмним забезпеченням. Виходить так, що український підприємець за те, щоб працювати на сертифікованому програмному забезпеченні, платить двічі. Вперше — коли сплачує податки і за ці кошти державний чиновник може купити собі програмне забезпечення. А вдруге — купуючи його для власних потреб. То чи не повинна бути якась державна підтримка підприємців, які працюють із сертифікованими програмними продуктами?

— Це запитання не зовсім стосується діяльності Державної служби інтелектуальної власності, однак ми проводимо постійні консультації з Міністерством доходів і зборів і, зокрема, звертаємо увагу, що для розвитку ІТ-індустрії необхідно розробляти певні специфічні механізми щодо оподаткування та певного обтяження. До речі, саме Міністерство доходів і зборів ініціює зменшення ставки податку для підприємців, що працюють у галузі ІТ-індустрії. Я знаю, що ведеться робота, спрямована на те, щоб ІТ-індустрія почувала себе комфортніше, щоб було менше податкового навантаження.

Як зареєструвати логотип?

— Іван КОВАЛЬЧУК, Волинська область:

— Як і де найпростіше зареєструвати права інтелектуальної власності на логотип? Скільки це коштуватиме?

— Зареєструвати та отримати охоронний документ на об’єкти інтелектуальної власності нескладно. Треба звернутися до Державної служби інтелектуальної власності України, заповнити необхідні документи, сплатити адміністративний збір. Він відрізняється для юридичних і фізичних осіб. Точний перелік документів подано на нашому офіційному веб-порталі sips.gov.ua. Також можна звернутися за телефонами (44) 254-38-13, 285-85-88 і ви отримаєте вичерпну консультацію щодо питання, яке вас цікавить.

Наталя, журналіст-фрілансер, м. Київ:

— Півроку тому я написала матеріал як позаштатний автор в одне з видань. Він вийшов під моїм псевдонімом. Але гроші не віддають. Що робити в такій ситуації? Я ж права на свій твір їм не передавала і нічого не підписувала…

— Звичайно, ваша праця повинна бути оплачена, оскільки авторське право виникло. Є два шляхи розвитку цих подій. Ви можете звернутися зі скаргою до Державної служби інтелектуальної власності. Або підготувати необхідні матеріали та звернутися до судового захисту. Власне, в будь-якому випадку, навіть якщо ви звернетесь до нашої служби, ми будемо намагатись вам допомогти у тому, щоб з’ясувати певні обставини та підготувати певні докази. Але далі передамо ці докази вам, щоб ви могли здійснити судовий захист свого авторського права.

— Тобто ви з якоюсь перевіркою будете виходити у видання?

— Звичайно, ми перевіримо ті факти, на які ви вкажете. Оскільки ви ж друкуєтесь не під своїм прізвищем, а, як ви сказали, під псевдонімом. Розумієте, кожен випадок є дуже індивідуальним. Звертайтесь, будь ласка, ми вам допоможемо у рамках чинного законодавства.

— Валерій ПАДЯК, науковець:

— Не секрет, що нині будь-яка людина, яка працює в науці, не є першою в цій галузі, безумовно, є й попередники. Коли ти опрацьовуєш їх матеріали, потрібно згадувати їхні прізвища, посилатись на їхні наукові праці. Та сьогодні я бачу інше. Дехто міняє акценти або порядок речень в абзаці, чи порядок слів у реченні і видає під іншими прізвищами. Так, один закарпатський сайт надрукував матеріали щодо Першої світової війни. Ці матеріали свого часу як певні розділи до моєї монографії були опубліковані у місцевій пресі та в Інтернеті. Але нині вони, з певною корекцією, надруковані під прізвищем іншого науковця. І ніде не обумовлюється, що це власність інтелектуальна попередника, тобто моя, прізвище не називається, не вказується, з яких джерел автор черпав цю інформацію. Як боротися з таким?

— Хочу звернути вашу увагу, що закон про авторське право та суміжні права захищає саме зміст, а не суть. Тобто якби це був передрук речення в речення — це було б порушенням вашого авторського права. Оскільки ж ваш текст був перероблений, це підпадає під поняття плагіат. Аналіз плагіату не є компетенцією Державної служби інтелектуальної власності України, але це болюче питання для наукового світу. Та є певні механізми впливу на тих науковців, які займаються плагіатом. Можу порадити підготувати звернення до відповідних спеціалізованих учених рад, щоб був проведений детальний аналіз робіт. І. звичайно ж, від плагіату можна захищатися в судовому порядку за відповідними процедурами, тут підключаються вже експерти, які можуть здійснити відповідну експертизу тексту. Такі фахівці є у складі Київського науково-експертного інституту, а також Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності при Академії правових наук. Вартість таких послуг визначається індивідуально в залежності від обсягу матеріалу для порівняння. Можливо, потрібно отримати із світових бібліотек документи, чи є цей текст плагіатом, чи ні. Наприклад, якщо текст набирали на комп’ютері, то у його пам’яті зберігається дата створення файлу. Ви можете цей комп’ютер віддати на експертизу в рамках судового процесу і визначити дату створення файлу. Але я не можу дати вам конкретного рецепту, оскільки кожен судовий процес індивідуальний.

Влада має показати приклад

— Наталя ЗВОРИГІНА, м. Запоріжжя:

— Яким чином контролюється використання програмного забезпечення для комп’ютерів обласних та районних держадміністрацій і на державних підприємствах?

— Функція контролю покладена не лише на Державну службу інтелектуальної власності України, а й на правоохоронні органи. Зокрема, в структурі МВС є підрозділ по боротьбі з кіберзлочинністю, його діяльність спрямована на мережу Інтернет та захист персональних даних, а також даних, які розміщуються на урядових сайтах. А за прокуратурою закріплена функція нагляду. Щодо обласних і районних держадміністрацій — наша служба планує на друге півріччя скласти список планових перевірок дотримання авторських прав стосовно програмного забезпечення. Їх проводитимуть державні інспектори служби. У разі виявлення порушень буде направлено відповідний запит до Генеральної прокуратури.

До речі, органи прокуратури, оскільки у них є відповідні територіальні підрозділи, в тому числі на рівні районів, нещодавно провели відповідну комплексну перевірку. Її результати було подано в Кабінет Міністрів, він зробив аналіз та видав відповідні доручення. Вони стосуються посилення відповідальності керівників на місцях. Також є низка урядових доручень, які зобов’язують керівників органів виконавчої влади, в тому числі обласних та районних державних адміністрацій, передбачати закупівлю ліцензійного програмного забезпечення разом із комп’ютерною технікою. І було поставлене завдання як нашій службі, так і прокуратурі: вживати всіх необхідних заходів, щоб позбутись такого явища, як піратське програмне забезпечення в органах виконавчої влади, і ми над цим працюємо.

— А яка загалом ситуація із забезпеченням ліцензійними програмними продуктами органів виконавчої влади? І як Держслужба бореться з використанням неліцензійних продуктів?

— Оскільки існують урядові доручення щодо закупівлі нового комп’ютерного обладнання, що передбачає закупівлю і ліцензійного програмного забезпечення, оскільки на нашу службу покладена функція збирання та консолідування інформації про ліцензійне та неліцензійне програмне забезпечення, то ми проводимо відповідну роботу. Отже, за даними планової інвентаризації, проведеної у 2008 — 2012 роках, відбувається поступове зниження рівня неліцензійного використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади (з 52,1% — у 2008 році до 40,01% — у 2012 -му). У 2013 році, за даними інвентаризації, — це лише 32%.

Заходи щодо легалізації, які передбачені державним бюджетом на цей рік, становлять 100 мільйонів гривень. Якщо ми з правовласниками проведемо успішні консультації, проведемо сам процес легалізації, який повинен бути завершений орієнтовно в грудні цього року, то цей показник у нас знизиться ще приблизно на 20%. Тобто відсоток неліцензійного програмного забезпечення в державному секторі залишиться десь на рівні 10%. Але на цьому не завершується програма з легалізації. Державна служба планує подати бюджетний запит на наступний рік, щоб передбачити кошти на проведення легалізації на 2014 рік. Якщо все пройде успішно, то в 2015 році ми закінчимо системні заходи щодо легалізації неліцензійного програмного забезпечення в державних органах виконавчої влади. І коли сягнемо показника близько нуля, тоді можемо показувати приклад іншим.

— Наскільки ефективні просвітницькі заходи серед населення України про те, щоб люди не купували піратську продукцію?

— Такі заходи на сьогодні є основним інструментом у світі щодо запобігання порушенням прав інтелектуальної власності. Більшість людей сповідують думку, що інтелектуальна власність — це те, чого не можна відчути, здебільшого і торкнутися. Але ж.... це ваша приватна власність. Ми, як орган виконавчої влади, проводимо просвітницьку та роз’яснювальну роботу для широкого кола громадськості, залучаємо правовласників, громадські організації, мас-медіа. Проблемним питанням у сфері захисту інтелектуальної власності залишається низький рівень суспільної свідомості. Першочерговим завданням для суспільства є організація належної промокомпанії.

Державною службою організовано просвітницькі заходи, в рамках проведення Міжнародного дня інтелектуальної власності України, щодо запобігання порушенням прав інтелектуальної власності в Інтернеті, неправомірного використання програмного забезпечення, акція — виставка спільно з громадською організацією «Український альянс по боротьбі з підробками та піратством» — «Я купую справжнє! Я не купую підробок!», а також за підтримки Асоціації керівників шкіл України для старшокласників проведено майстер-клас, під час якого в ігровій формі було показано необхідність правового захисту об’єктів інтелектуальної власності та можливості їх комерціалізації.

Державна служба плідно співпрацює з громадською організацією «Український альянс по боротьбі з підробками та піратством». 12 червня 2013 року спільно проведено соціальну акцію під гаслом «Я купую справжнє! Я не купую підробок!» у межах просвітницької компанії «Дні боротьби з підробками та піратством в Україні». Плануємо разом з іншими структурами провести низку заходів для школярів, а також для студентів та викладачів вишів.

«Пряму лінію» підготувала і провела Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ«УК»

Микола КОВІНЯ. Народився 1977 року в місті Києві. Вищу освіту здобув у місцевих ВНЗ — магістр (Київський університет ім. Т. Шевченка 1999 р.) та спеціаліст (ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права» 2006 р.). З 2000 року прийшов працювати у державну систему правової охорони інтелектуальної власності України на посаду експерта І категорії головного експерта відділу органічної хімії ДП «Український інститут промислової власності», м. Київ. А також працював головним експертом відділу фармацевтики ДП «Український інститут промислової власності». З 2008 року продовжував свою професійну кар’єру як патентознавець на ЗАТ «Вентиляційні системи» та в Інституті фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України м. Києва. З 2012 року призначений на посаду голови Державної служби інтелектуальної власності України.

Кандидат хімічних наук.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

Урядовий Кур'єр

Возможно, это Вам будет интересно: