Юридические услуги

Юрадреса

Юридические адреса

Юридические адреса в Киеве и области Продажа юридических адресов немассовой регистрации во всех районах г.Киева и Киевской области.



Публикации

Национальные нюансы развода с иностранцем

Национальные нюансы развода с иностранцем Что же касается процесса расторжения брака с участием граждан другой страны, то Украина имеет огромное количество договоров ...

Отзывы о юристах в каталоге

Отзывы о юристах в каталоге Отзывы про адвокатов, комментарии бывших клиентов помогают выбрать наиболее достойного защитника, а разбивка по городам помогает ...

Право расторгнуть брак между иностранцами ...

Право расторгнуть брак между иностранцами в Украине Довольно любопытный факт - в некоторых странах мира запрещено обращение своих граждан в судебные органы, если он постоянно ...



Новости

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился .

Из-за пьянства на рабочем месте милиционер поплатился жизнью Прокуратурой города Киева начато уголовное производство по факту умышленного убийства милиционера, произошедшего накануне в одном из финучреждений Голосеевского района. Об этом сообщает пресс-служба ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують ...

На Миколаївщині працівники ДАІ щоденно забезпечують безпеку на головній вулиці міста Щодня сотні людей виходять на головну вулицю міста Миколаєва, щоб приємно провести час, зустрітися з друзями або просто прогулятися й полюбуватися головною ялинкою Миколаївщини. Погода та наслідки ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу ...

Евросуд уведомил власти РФ о двух жалобах по «делу Магнитского» Европейский суд по правам человека в Страсбурге уведомил власти РФ о двух жалобах по делу скончавшегося в столичном СИЗО аудитора фонда Hermitage Capital Сергея Магнитского, направив свои вопросы, ...

Марина ЛАЗЕБНА: «Орієнтуйтесь на потреби ринку праці»

Марина ЛАЗЕБНА: «Орієнтуйтесь на потреби ринку праці»Голова Державної служби зайнятості Марина ЛАЗЕБНА

У радянські часи всі випускники вишів і технікумів знали таке слово — «розподіл». Нині ж дехто зі студентів запитує: а що це таке? А це означало, що держава, вкладаючи в навчання студента кошти, заздалегідь готувала для нього робоче місце за фахом. Відпрацювати треба було, як мінімум, три роки. Студенти не любили розподілу. Бо привабливих вакансій було мало, та й ті діставалися червонодипломникам. Та були й варіанти — коли студент сам домовлявся з керівником установи, в якій хотів працювати, і приносив до деканату «виклик», тобто заявку про направлення на роботу саме цього фахівця. А ось нині багато студентів мріють, щоб з’явилося щось схоже на розподіл. Бо навіть навчання за бюджетні кошти — ще не гарантія роботи. Як же скоротити шлях від диплома до робочого місця? Про це розмовляємо з головою Державної служби зайнятості Мариною ЛАЗЕБНОЮ.

Марино Володимирівно, на вашу думку, чому випускники вишів не завжди можуть знайти роботу?

— Зауважу: така ситуація характерна не лише для України, а й для багатьох країн світу. Ринок праці диктує свої умови, і на них треба зважати.

У нас у найскладнішому становищі молодь від 15 до 24 років. Рівень безробіття серед них у 2012 році становив 17,3% та був найвищим серед усіх вікових груп. Для порівняння — у докризовому 2007 році він був 12,5%. Середній рівень безробіття по країні — лише 7,5%.

Причина цього те, що роботодавці потребують досвідчених працівників, знайомих із сучасними технологіями. І в умовах перевищення пропозиції робочої сили над попитом зазвичай обирають тих, хто відповідає їхнім вимогам щодо кваліфікації та досвіду роботи.

Втім, високий рівень безробіття серед молоді пояснюється не лише загальною ситуацією на ринку праці, а й з недостатнім зв’язком між системою післяшкільної освіти та економікою. Одним зі своїх завдань я бачу налагодження такого зв’язку, щоб навчальні заклади випускали фахівців, які справді потрібні роботодавцям.

Загалом на сьогодні майже 40% випускників вишів працюють не за отриманим фахом. Тож реформа системи державного замовлення є нагальною необхідністю.

— Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби змінити ситуацію?

— Починати слід зі шкільної лави, а не тоді, коли випускник не знайшов роботи. Закінчуючи школу та обираючи професійний шлях, молодь уже має бачити свої перспективи в обраній професії, отримати можливість порівняти свої бажання та наміри з реаліями світу праці.

Тож Держслужба зайнятості найближчим часом активізує молодіжну профорієнтаційну програму, спрямовану на допомогу в професійному самовизначенні.

Однак чимало в цьому напрямку робиться й нині. В усякому разі, профорієнтаційні послуги доступні всім — було б бажання ними скористатися. Центри зайнятості мають мобільні центри профорієнтації, Інтернет-ресурси, а також є профорієнтаційні термінали, встановлені безпосередньо у школах. Існує й база комп’ютерних тестових методик, які допоможуть учню перед вибором спеціальності краще усвідомити свої нахили та можливості.

Важливий напрям — постійна робота щодо відродження престижу робітничих професій серед молоді.

— Але поки що певна частина випускників замість першого робочого місця йде до вас ставати на облік. Скільки таких і які спеціальності переважають?

— Протягом останніх років до Державної служби зайнятості в середньому звертається до 6% випускників вишів. Серед них багато юристів, економістів, фінансистів, «перевиробництво» яких уже давно помітне на ринку праці. Хоч до служби зайнятості в пошуках першого робочого місця можуть звертатися молоді фахівці будь-яких спеціальностей, які не можуть працевлаштуватися через брак потрібного роботодавцям рівня професійних навичок та компетенцій, а також досвіду роботи.

— Як у більшості випадків надалі складається ситуація з їх працевлаштуванням чи перенавчанням?

— Служба зайнятості має комплекс інструментів, які дають змогу пришвидшити працевлаштування молоді, що не знайшла себе на ринку праці.

Юнакам і дівчатам, які звертаються до нас, надають допомогу в підборі підходящої роботи, пропонують сприяння в організації підприємницької діяльності, надають також профінформаційні й профконсультаційні послуги щодо вибору професії з урахуванням потреб регіонального ринку праці. А ще — запрошують до участі в ярмарках вакансій, семінарах, які проводить служба зайнятості,— з техніки пошуку роботи, самопрезентації, складання резюме тощо.

— Наскільки все це затребуване молоддю?

— Мабуть, найкрасномовніше про це скажуть цифри. У І кварталі 2013 року послугами Державної служби зайнятості скористалося 13,2 тисячі випускників вишів.

— Цього року запрацював Закон «Про зайнятість населення», який надає певні гарантії молодим фахівцям. Які саме?

— Так, цей закон передбачає державну підтримку молоді, яка отримала професійно-технічну або вищу освіту. Зокрема, забезпечення молодих фахівців першим робочим місцем шляхом виплати роботодавцю компенсації єдиного соціального внеску. Тобто роботодавцю, який працевлаштовує молодь за направленням Держслужби зайнятості на нові робочі місця строком на два роки, щомісячно упродовж року компенсуватимуться фактичні витрати в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування.

Також студенти професійно-технічних та вищих навчальних закладів можуть стажуватися у роботодавців строком до шести місяців за індивідуальною програмою під керівництвом наставника. Запис про проходження стажування роботодавець вноситиме до трудової книжки. Це дасть молоді той самий досвід, якого вимагає роботодавець від шукачів роботи.

Крім того, закон передбачає заохочення молодих спеціалістів, які вирішили працювати за фахом у сільській місцевості. Тим з них, хто уклав трудовий договір на строк не менш як три роки, надаються житло на термін його роботи та одноразова адресна допомога в 10-кратному розмірі мінімальної зарплати. Ще одна приємна новела закону — якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше 10 років, житло передається йому у власність.

— На що порадите звернути увагу тим, хто тільки-но обирає свій шлях і професійний навчальний заклад?

— Найперше, обираючи фах, орієнтуйтеся на потреби ринку праці. Бо далеко не всі це роблять. Втім, нічого страшного немає — державна служба зайнятості допоможе виправити «помилки». В разі потреби вона пропонує перенавчання молодих громадян на професії і спеціальності, які мають попит у роботодавців. Так, у I кварталі цього року до профнавчання за направленням служби зайнятості було залучено майже 900 випускників вишів. Це зайвий раз свідчить про необхідність врахування потреб ринку праці при складанні державного замовлення.

І ще одне. У нас традиційно більш ніж 90% випускників шкіл бажає отримати вищу освіту, а ринок праці потребує все більше спеціалістів із робітничими професіями. І заохочує матеріальними стимулами: нині кваліфікований робітник вже може заробляти більше, ніж початківець-юрист або економіст. Підвищення зарплатні за робітничими професіями має стимулювати молодь отримувати саме професійну освіту.

Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Урядовий Кур'єр

Возможно, это Вам будет интересно: